The fight against human trafficking by Ukrainian law enforcement agencies (1991 - 2014)

Abstract

Мета роботи висвітлити організаційно-правові засади протидії торгівлі людьми, діяльність органів правопорядку у цій сфері. Методологія роботи складають загальні та спеціальні методи наукового пізнання. У процесі роботи використано загальнонаукові методи дедукції та індукції, аналізу та синтезу. Застосовано порівняльно-правовий метод під час аналізу нормативно-правових актів, які стосуються проблеми торгівлі людьми. Використано історико-порівняльний метод для вивчення закономірностей і передумов торгівлі людьми, якісний та кількісний вимір вивченої проблеми уможливило застосування статистичного методу. Наукова новизна робота. Здійснений ретроспективний аналіз засобів правової протидії торгівлі людьми в національному законодавстві України, його практичне втілення у діяльності органів правопорядку.Висновки. Торгівля людьми є проявом транснаціонального злочину та водночас одним із найбільш ганебних порушень прав та свобод людини. Зважаючи міжнародний масштаб цієї проблеми, демократичні держави надають значну увагу протидії цьому явищу, приймаючи низку міжнародно-правових актів, спрямованих на заборону торгівлі людьми у всіх можливих її проявах, міждержавному співробітництві. Україна імплементувала конвенції та протоколи, спрямовані попередженню та протидію торгівлі людьми ООН, Ради Європи. Також була однією із перших країн Європи, яка ще у 1998 р. встановила кримінальну відповідальність за торгівлю людьми. Поступово оновлювала національне законодавство, зокрема Кримінальний Кодекс, аби він відповідав міжнародним стандартам з окресленої тематики. Важливе місце у протидії торгівлі людьми відіграють органи внутрішніх справ України. Від 2000 р. в структурі Департаменту карного розшуку МВС та обласних управліннях діяли спеціалізовані підрозділи боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, що згодом був трансформований у Департамент боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми. Також у структурі МВС діє Головне управління боротьби з організованою злочинністю (ГУБОЗ). Українські правоохоронці співпрацюють із міжнародними правоохоронними організаціями, національними органами правопорядку. Відбуваються спільні оперативні розробки щодо транснаціональних злочинних об’єднань, які ведуть торгівлю людьми, обмін оперативною інформацією; планування та здійснення спільних операцій, які відбуваються під керівництвом Європолу, Регіонального центру Ініціативи співробітництва в Південно-Східній Європі (SECI) у боротьбі з міжнародною злочинністю, із ГУАМ тощо. Новим викликом для держави став початок війни Російської Федерації проти України у 2014 р. адже збільшилась кількість людей “уразливих до торгівлі людьми”, особливо серед внутрішньо переміщених осіб. Дані міжнародних організацій демонструють кількісне зростання у межах кількох відсотків на початку конфлікту, натомість якісні дослідження засвідчили появу нових видів експлуатації: залучення до військових формувань ЛНР-ДНР, працю у військових умовах.