Peculiarities of the soviet underground and partisan movement in "Galicia" district (1941 - 1944)

Abstract

Мета роботи полягає у встановленні етнічного складу радянських самоорганізованих партизанських загонів та підпільних організацій дистрикту “Галичина” під час нацистської окупації та участі у них польського населення. Методологічна база дослідження ґрунтується на принципах системності, науковості, історизму та всебічності. Під час написання розвідки використані історико-порівняльний, проблемно-хронологічний, ретроспективний методи, а також метод змістовної критики історичних джерел. Наукова новизна полягає у тому, що автор вперше на основі критичного аналізу української історіографії та інформаційних джерел встановлює роль “польського” фактора у формуванні та функціонуванні підпільних та партизанських організацій і груп на теренах регіону. У висновках автор виходить з того, що радянський підпільний та партизанський рух у дистрикті “Галичина” був малочисельним та відносно слабким. Також є доволі дискусійним застосування до нього таких визначень як “партизнаський” або ж “рух опору”. Причина цього – відсутність критичної маси місцевого населення у його лавах та чіткої організації зусиль щодо опору нацистській окупаційній владі. Українське населення, що переважало у регіоні, такий рух не підтримало, однак це не дає підстав залишати його поза увагою.Зважаючи на аналіз архівних джерел та результатів попередніх досліджень, можемо стверджувати про вагому роль “польського” впливу на організацію та діяльність радянського підпілля і партизанських осередків на території дистрикту. Це виявлялось як в активній участі польського антигітлерівського підпілля прорадянської лівої орієнтації, так і місцевого польського етнічного населення, яке не завжди охоче, але під владою обставин розпочало свою співпрацю із немісцевими організаторами локальних груп підпільно-партизанської боротьби – радянськими військовиками та комуністами. Додатковим фактором такої співпраці був пік українсько-польського конфлікту на західноукраїнських землях у роки Другої світової війни.Радянська та прорадянська історіографія намагалася усіляко приховати факт вагомого польського впливу на зазначені форми боротьби. Метою такої діяльності була підтримка міфу про “народних радянських месників”, “всенародної боротьби проти фашизму під проводом радянської влади” тощо.