Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8899
Назва: Source and information potential of social networks about the russian war against Ukraine: research methodology and classification of sources
Інші назви: Джерельно-інформаційний потенціал соціальних мереж про війну РФ проти України: методологія дослідження і класифікація джерел
Автори: Kalakura, Yaroslav
Bilushchak, Tetiana
Ключові слова: методологія дослідження
класифікація е-джерел
електронне джерело
соціальні мережі
російсько-українська війна
інформація
Дата публікації: 2025
Бібліографічний опис: Kalakura, Yaroslav. Source and information potential of social networks about the russian war against Ukraine: research methodology and classification of sources = Джерельно-інформаційний потенціал соціальних мереж про війну РФ проти України: методологія дослідження і класифікація джерел / Y. Kalakura, T. Bilushchak // Східноєвропейський історичний вісник : [збірник] / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: М. Віткунас, В. Марек, В. Вєжбєнєц та ін. ; гол. ред.: В. І. Ільницький ; відп. ред. М. Д. Галів]. - Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика», 2025. - Вип. 37. - Р. 207-219.
Короткий огляд (реферат): Мета статті. З’ясувати специфіку інформаційного потенціалу соціальних мереж як джерельного комплексу з історії російсько-української війни, викласти методологічні засади його аналізу і класифікації. Методологія дослідження базується на засадах історизму, всебічності, об’єктивності, системного та критичного підходів. Залучено загальнонаукові, історичні та джерелознавчі методи: аналітичний, синтетичний, логічний, типологічний, еврестичний та історико-компаративний. Використовувалися методи контент-аналізу, наукової вибірки, ретроспективний та аналітичний моніторинг е-джерел для простеження контенту різновидів соціальних мереж про війну РФ проти України. Наукова новизна. З’ясовано особливості та значення інформаційного потенціалу соціальних мереж як системи специфічних джерел цифрового формату для документування і вивчення історії російсько-української війни, обґрунтована методологія їх дослідження і класифікації, джерелознавчої критики та встановлення достовірності відомостей. Водночас вказано на засмічення соціальних мереж ворожою і шкідливою дезінформацією, фейками, російськими наративами та українофобськими дописами. Висновки. В умовах війни РФ проти України поряд із ЗМІ набагато зросла роль соціальних мереж у медійно-інформаційному просторі, підвищилося їхнє значення у документуванні й інтерпретації подій і фактів. Вони посідають домінантне місце в електронному секторі джерельної бази з воєнної та цивільної історії, що, зі свого боку, актуалізує нові виклики перед традиційним і електронним джерелознавством та архівознавством. Аналіз і ранжування соціальних мереж за репрезентативністю і місцем у цифровому середовищі України, вірогідністю відомостей, внеском у формування історичних джерел, їхня класифікація засвідчили необхідність критичного ставлення до відбору інформації, проведення експертизи на предмет її авторства, мотивів створення, повноти, достовірності, об’єктивності та наукової цінності. Джерелознавчі студії електронних свідчень покликані сприяти осмисленню геноцидного характеру, жорстокості і руйнівних наслідків російської агресії, викриттю і спростуванню будь-яких спроб її виправдання.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8899
Розташовується у зібраннях:2025 № 37

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Калакура Білущак.pdf1,19 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.