Дошкільна освіта в Боснії і Герцеговині (кінець XX - початок XXI ст.): післявоєнна відбудова і реформи

Abstract

У статті представлено результати дослідження трансформацій у системі дошкільної освіти в Боснії і Герцеговині (БіГ) наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. Хронологічні межі дослідження пов’язані, з одного боку, із завершенням Боснійської війни (1995), з іншого – сучасними кроками владних органів федеративної держави у сфері освіти. Методологія дослідження включає принципи науковості, історизму, авторської об’єктивності, а також загальнонаукові (аналіз, синтез, типологізація) та спеціально-історичні (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний, критики історичних джерел) методи. З’ясовано, що після завершення Боснійської війни в БіГ почалася відбудова дошкільної освіти, яка йшла вкрай повільно. Головна проблема полягала у складності координації реформ у федеративній державі, де кожен автономний суб’єкт федерації формував власне законодавство у сфері дошкільної освіти, визначав пріоритети і завдання, а отже, й фінансування цього сектору освіти. Лише у 2007 р. було схвалено Рамковий закон про дошкільну освіту в БіГ, після чого відбулося прийняття відповідних законів у Республіці Сербській, Окрузі Брчко та деяких кантонах Федерації Боснії і Герцеговини. Попри появу значної кількості приватних ЗДО, значна частина дітей не була охоплена дошкільною освітою. Це показник повільно зростає, але наблизився лише до 20 % дітей дошкільного віку, а натомість у ЄС майже 95 % дошкільнят відвідують дитячі садки. Позитивними досягненнями системи дошкільної освіти БіГ стали: а) поступова відмова від традиційних програм когнітивно-академічного характеру; б) перехід на гуманістично-розвивальні програми; в) впровадження компетентнісного підходу до визначення результатів дошкільної освіти; г) надання можливості педагогам формувати власні програми; ґ) запровадження професійного стандарту вихователя і педагога ЗДО (2011), стандартів дошкільної освіти (2020); д) удосконалення освітніх програм підготовки вихователів на педагогічних факультетах університетів і вищих шкіл; е) розробка стратегічних документів розвитку освіти з урахування євроінтеграційних вимог.