Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9127
Назва: Антропологічний матеріалізм Фоєрбаха як фантомна релігія сучасного світу
Інші назви: Feuerbach's anthropological materialism as a phantom religion of the modern world
Автори: Лімонченко, Віра
Ключові слова: людина
свобода
антропологічний матеріалізм Фоєрбаха
гуманізм
людинобожжя
трансгуманізм
Дата публікації: 2025
Бібліографічний опис: Лімонченко, Віра. Антропологічний матеріалізм Фоєрбаха як фантомна релігія сучасного світу = Feuerbach's anthropological materialism as a phantom religion of the modern world / В. Лімонченко // Людинознавчі студії : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І.Франка; [редкол.: В. А. Бодак (гол. ред.), О. А. Ткаченко, Я. Бартошевський та ін.]. - Дрогобич : ВД Гельветика, 2025. - Вип. 51 : Філософія. - С. 218-241.
Короткий огляд (реферат): Мета роботи – показати і обґрунтувати квазірелігійний характер сучасного антропологізму, звертаючись до філософських поглядів Людвіга Фоєрбаха і таких антропологічних проєктів, як трансгуманізм і постгуманізм. Методологія. Оскільки поставлене завдання містить два фокуси уваги, подвійними є способи реалізації: історико-філософська складова вимагає постановки у центр текстів, що передбачає поглиблене рефлексивне прочитання, коли максимою постає гранична увага до думки автора з метою не так інтерпретації, як спроби розуміти; діагностика сучасності не спирається на тексти, маючи завданням осмислити невербалізований смисл, отже у досвіді міркування спирається не так на слова-поняття, як на самі предмети, отже робить видимим те, що не видиме поза філософським дискурсом. Наукова новизна. Антропологічний матеріалізм Фоєрбаха розглянуто у контексті такої діалектики гуманізму, коли піднесення людини і постановка її у центр земного буття понижує ранг людини до чисто природного існування. Логічно виважена вимога не нехтувати цілісною конкретністю людини, що висловлюється як ствердження природності людини, порушує повноту всебічної конкретності: спираючись на Геґелівську трактовку абстрактного як однобічно-урізаного, Фоєрбах відриває чуттєвість від мислення, у протиставленні якому чуттєвість стає також абстрактним началом. Внаслідок цього відбувається смисловий зсув, який не так легко помітити: гуманістичне мислення усе перетворює на засіб для ствердження людини, що виразно засвідчене у такому сучасному варіанті гуманізму як трансгуманізм. Висновки. Трансгуманізм, що ставить завдання зміни людської природи, набуває форми людинобожжя, і цим здійснюється фундаментальна підміна – турбота про оновлену звільнену людину майбутнього обертається презирством і нехтуванням свободою людини, перетворенням її на істоту повністю маніпульовану і залежну від проголошених у часи її життя «прогресивних» ідей.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9127
Розташовується у зібраннях:№ 51 (2025) Людинознавчі студії. Серія «Філософія»

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Лімонченко (4).pdf415,49 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.