Цивілізаційна модель особистості в епоху цифрової трансформації: філософсько-психологічний вимір

Abstract

Метою статті є філософсько-психологічний аналіз трансформацій людини в умовах цифрової епохи та виявлення особливостей формування цивілізаційної моделі особистості. Методологія. Методологія дослідження базується на міждисциплінарному підході, що поєднує філософський та психологічний аналіз. Використано цивілізаційний, культурно-історичний і феноменологічний підходи для виявлення трансформацій цінностей та смислів особистості, а також системний і когнітивно-поведінковий методи для вивчення процесів адаптації та ідентичності в цифровому середовищі. Узагальнення результатів здійснювалося шляхом порівняльного та аналітико-синтетичного аналізу. Новизна. Наголошено, що цивілізаційна модель особистості не зводиться до технічної адаптації чи психологічної стійкості. Йдеться про нову форму культурної зрілості – уміння жити в плинних реальностях, не втрачаючи цілісності й свободи. Саме така здатність (або її відсутність) до творення гармонійної моделі буття визначатиме цивілізаційний сенс людини в цифрову епоху. Виявлено подвійний ефект кіберсоціалізації – одночасне формування нових можливостей для самовираження, критичного мислення та глобальної комунікації і ризиків фрагментації та цифрової залежності.Висновки. Осмислення цивілізаційної моделі особистості в епоху цифрової трансформації має не лише теоретичне, а й вагоме практичне значення. Філософський аналіз дозволяє дослідити онтологічні та аксіологічні виміри цього процесу, тоді як психологічний аспект відкриває можливості вивчення механізмів адаптації, соціалізації, формування ідентичності та збереження психічної рівноваги в умовах інформаційного перевантаження й динамічних технологічних змін. Актуалізується роль освіти в розвитку особистості, яка здатна зберігати цілісність та внутрішню автономію в умовах цифрового простору.