Цифрова комунікація як виклик глибинному спілкуванню

Abstract

Стаття має на меті акцентувати увагу на антропологічних та соціокультурних викликах, що постають перед спілкуванням та цифровою комунікацією; актуалізувати значення глибинного спілкування в сучасному світі. Методологія. Філософсько-антропологічний підхід дозволив виявити внутрішні суперечності цифровізації – між розвитком технологій і збереженням людяності, відкрив простір для критичної рефлексії щодо цінностей, які стоять за технологічними змінами. При розведенні понять спілкування та комунікації дієвим став метод діалектико-категоріального аналізу. Наукова новизна. Показано, що цифрові комунікації поступово витісняють справжнє спілкування. Інформаційно-технократичну комунікацію не можна назвати справжнім діалогом, оскільки зберігається тільки зовнішній, поверхневий обмін репліками, а розуміння, творче сприйняття залишається поза межами інтерактивного режиму віртуальних контактів. Наголошено на неприпустимості ототожнення понять «спілкування» і «комунікація». Обґрунтовано положення про те, що збереження глибинного спілкування у цифрову добу вимагає не лише технологічної адаптації, а й філософського осмислення меж людської присутності, співпереживання та розуміння. Висновки. Запропоноване дослідження носить міждисциплінарний характер, оскільки його результати мають сьогодні не тільки теоретичне, а й безпосередньо практичне значення. Воно зумовлено змінами у всіх сферах людського буття, які спричинені динамічним розвитком інформаційно-цифрових технологій. Цифрове середовище, розширюючи комунікативні можливості, породжує глибинні антропологічні ризики (фрагментація особистості, зниження здатності до емпатії, заміна живого діалогу алгоритмізованими контактами та ін.), що впливають на цілісність особистості. Ми переконані в тому, що справжнє спілкування залишатиметься єдиною можливістю збереження людського в людині.