The Prophetic images of Peter Bruegel's artistic philosophy

Abstract

Головною метою статті є осмислення тенденцій сучасної цивілізації та ситуації людини через художньо-образне філософування Пітера Брейгеля Старшого. Ми продовжуємо розмірковувати про сучасну духовну кризу: антропологічну, моральну, релігійну. Методологія. Головним для такого типу дослідження став методологічний потенціал феноменології та екзистенціалізму. Зокрема мова йде про значимість для нас ситуації, яку пропонує Брейгель. Важливим є не стільки історичне узагальнення певної події, а передовсім перебування у ній. Ми також використовували історичний, критичний (оцінний) та інтерпретаційний методи. Наукова новизна. Творчість Пітера Брейгеля Старшого – це філософське мислення, яке набагато століть випередило свій час і дає поштовх до самопізнання і усвідомлення головної ідеї історії – Ідеї Людини. Пітер Брейгель сформулював ідею апокаліптичності світу: трагізм і абсурдність земного життя, неможливість у ньому стабільності та благополуччя. На жаль, як показує нам Брейгель, людство продовжує залишатися сліпим стосовно вищих Божественних Істин, тільки на основі яких можна залишатися Людиною і перебувати в гармонії з собою і Всесвітом. Висновки. В екзистенційній причетності живопису нідерландського художника ми побачили загальне між його епохою і сучасною – кризовий духовний стан, антропологічну катастрофу. По-друге, в розумінні Брейгелем світобудови та людини присутня ідея Божественного провидіння. Трагізм творів Пітера Брейгеля Старшого не пригнічує своєю безвихіддю, а «очищує» і «просвітлює» глядача. Це – невидима енергія, яка пробуджує духовно-релігійне почуття людини. І навіть якщо історія в своїй іронічно-трагічній іпостасі повертається, цілком зрозуміло, що єдиним рішенням може бути тільки прагнення «не годувати» її людськими життями.