The jewish population of the russian-austrian borderland at the turn of the 19th - the 20th centuries: economic activities and daily practices (based on documentary postcards)

Abstract

Актуальність дослідження визначається змінами останніх десятиліть у ставленні до зображальних джерел, коли інтелектуальна активність спонукала дослідників “віднаходити” своє джерело. Переорієнтація дослідницьких пріоритетів зумовила визнання академічною спільнотою документальних поштівок і їхніх листовних повідомлень як вагомих джерел з великим потенціалом для розуміння духовного та матеріального життя, буденних практик і менталітету громадянства відповідної епохи. Метою статті є окреслення господарської діяльності, особливостей буденних практик, взаємин із навколишнім світом представників єврейських громад у регіоні східної ділянки російсько-австрійського пограниччя на зламі ХІХ – ХХст. Основним джерелом слугували майже 400 документальних листівок із приватних і музейних колекцій, виданих в 1896 – 1918рр. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні аналітично-синтетичного, історико-культурної атрибуції, іконографічного й методу порівняльного аналізу. Наукова новизна полягає у розширенні уявлення про господарську діяльність й повсякденні практики єврейського населення російсько-австрійського порубіжжя наприкінці ХІХст., напередодні та в роки Першої світової війни. Висновки. Іконографія поштівок репрезентує повсякденний візуальний світ єврейського населення російсько-австрійського пограниччя, їх особисті свідчення та відкриває можливості вивчення їх культури, господарської діяльності і повсякденних практик. Їх зображення підтверджує, що центром життя єврейських громад була синагога, а найвищим законом – релігійні обряди, які стосувалися всіх членів громад. Про беззаперечний авторитет рабинів свідчать їхні портрети й види їхніх резиденцій на поштівках. Їх зображальний ряд засвідчує важливу роль єврейських підприємців у розвитку економіки пограниччя імперій у межах суміжних регіонів, візуалізує економічну активність єврейського капіталу в цукровій, борошномельній, деревообробній, цегельній промисловості прикордонних губерній Росії, що сприяло завершенню промислового перевороту в регіонах порубіжжя – Волині, Поділля, Буковини й Східної Галичини. Це сприяло розвитку транспортної інфраструктури, прискорювало урбанізаційні процеси та зумовило чисельне переважання євреїв серед жителів міських поселень стикового прикордоння двох імперій. Зображення поштових листівок зафіксували національний колорит, дозвілля, побут, традиційне вбрання та повсякденні практики членів єврейських громад; підтвердили владу і лідерство чоловіка в родині, хоча жінка приймала ключові рішення, дбала про дотримання іудейських принципів, забезпечувала повсякденні потреби. Вони також зафіксували, що охочі звільнитися від влади родини й громади зрікалися традицій і зазнавали осуду. Внаслідок антисемітизму та єврейських погромів відбувалася еміграція єврейського населення західних губерній у країни американського континенту. Водночас зображальний ряд поштових листівок періоду Першої світової війни засвідчив, що навіть у буремні роки члени єврейської громади міст, долаючи усілякі труднощі і перешкоди, продовжували усталені економічні й повсякденні практики.