Феномен "маргінального стрибка" спільнот в умовах інтеграції суспільства

Abstract

Негомогенність інтеграційних процесів у суспільстві детермінує різну динаміку соціокультурної трансформації спільнот. Превалювання соціально-економічного контексту у цих процесах впливає на закріплення у суспільній свідомості стійких стереотипів щодо рольового розподілу між спільнотами в інтегрованому суспільстві. Так, одні спільноти ідентифікуються як лідери (донори), на плечах яких лежить основний соціально-економічний тягар інтеграції, інші– як аутсайдери (акцептори тих благ, які раніше сформували країни-лідери). Останніх сприймають як країни-маргіналіви, що випадають із мейнстріму соціокультурного розвитку. Водночас у соціально-політичному аспекті позитивність інтеграції спільнот і розбудова наднаціональних суб’єктно-об’єктних зв’язків у суспільстві сприймається як імператив. Країни-лідери свідомо йдуть сьогодні на певне обмеження темпів власного соціально-економічного розвитку, перерозподіляючи кошти на підтримку аутсайдерів інтеграції, з тим, щоб у перспективі забезпечити можливість сталого прогресу з нівелюванням циклічних економічних спадів. Таким чином, у суспільній свідомості виникає суперечність між розумінням історичної необхідності інтеграції та суб’єктивним сприйняттям перших проміжних результатів трансформаційних процесів. Важливим завданням соціальної філософії є зняття подібних суперечностей, що дозволить гармонізувати суспільний розвиток. Саме проблемі пошуку шляхів зняття такої суперечності присвячена дана стаття.