Інтеграція основ догляду за хворими у професійну компетентність фізичного терапевта: парадигмальний зсув від медсестринської моделі до реабілітаційно-орієнтованого підходу

Abstract

У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз проблеми інтеграції засад догляду за хворими у структуру професійної компетентності фахівця з фізичної терапії в контексті реформування системи реабілітаційної допомоги в Україні. Актуальність дослідження зумовлена ухваленням Закону України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» (2020), імплементацією міжнародних стандартів World Physiotherapy, активним розвитком спеціальності I7 «Терапія та реабілітація» у системі вищої освіти та зростанням потреби у кваліфікованій реабілітаційній допомозі населенню в умовах воєнного часу. Обґрунтовано необхідність парадигмального зсуву від традиційної медсестринської моделі догляду, орієнтованої на компенсацію втрачених функцій та обслуговування пацієнта, до реабілітаційно-орієнтованої моделі, що базується на біопсихосоціальній парадигмі та принципах активізації функціо-нальних резервів пацієнта. Виокремлено три ключові суперечності, що зумовлюють актуальність дослідження: між сучасними міжнародними стандартами підготовки фахівців та обмеженою розробленістю проблеми у вітчизняній науково-педагогічній літературі; між практичною потребою у розмежуванні компетенцій фахівців мультидисциплінарної команди та відсутністю чітких теоретико-методичних засад такого розмежування; між необхідністю формування цілісної моделі догляду та переважанням фрагмен-тарних практико-методичних розробок. На основі аналізу нормативно-правової бази України, міжнародних стандартів World Physiotherapy та Міжнародної класифікації функціонування ICF, а також узагальнення сучасних наукових публікацій (2017 –2025 рр.) здійснено порівняльний аналіз медсестринської та реабілітаційно-орієнтованої моделей догляду за десятьма ключовими критеріями (парадигма, концепція пацієнта, мета, принципи, тривалість впливу, орієнтири результативності, залучення сім'ї, документування, командна робота, кінцевий результат). Автором запропоновано концептуальну модель «реабілітаційно-орієнтованого догляду» (РОД) як інтегральної складової. Визначено чотири взаємопов'язані компоненти моделі: функціональний (оцінка стану пацієнта за критеріями ICF, постановка SMART-цілей), терапевтичний (безпечне позиціонування, рання мобілізація, профілактика ускладнень), освітньо-комунікативний (навчання пацієнта та родичів, мотивування до активної участі у відновленні) та профілактичний (моніторинг стану, адаптація побутового середовища). Здійснено чітке розмежування компетенцій фізичного терапевта та медичної сестри у процесі догляду за пацієнтом, що сприяє ефективній взаємодії фахівців у мультидисциплінарних реабілітаційних командах. Сформульовано перспективні напрями подальших досліджень у галузі, зокрема щодо емпіричної перевірки ефективності запропонованої моделі та її адаптації до умов воєнного часу.