Network Formation of the Prussian Consular Offices in Ukrainian Lands in the 19th Century: Case Study of the Port City of Kerch

Abstract

Метою роботи є вивчення історії прусських консульського представництва і консульських представників у Керчі, спираючись в першу чергу на документи Секретного архіву Фундації прусської культурної спадщини (Берлін). Методологія дослідження базується на пошуку та всебічному вивченні репрезентативних комплексів першоджерел. Наукова новизна полягає у заповненні наявної в історіографії лакуни щодо Керчі в контексті вивчення мережі іноземних консульських представництв на українських землях. Висновки. Прусське консульство в Керчі було засноване у 1845 р. за ініціативою англійця Едварда Кеттлі. Тоді як раніше захист прусських інтересів на підросійських територіях Північного Причорномор’я та Приазов’я знаходився в компетенції консула Пруссії в Одесі, із влаштуванням консульства в Керчі останнє стало опікуватись відповідними питаннями на землях, прилеглих до акваторії Азовського моря. Втім, це тривало не довго. З від’їздом Кеттлі з регіону діяльність консульського представництва в Керчі перервалась до 1852 р., коли на посаду консульського агента, підпорядкованого прусському консулу в Одесі, був призначений Георг Ніколич. Виконання ним обов’язків у місті перервалось в наслідок зайняття Керчі у 1855 р. союзницькими військами, а вже на початку 1857 р. Ніколич звернувся до Берліна з проханням про звільнення його з посади, що обумовлювалось як підривом його матеріального стану в наслідок Кримської війни, так і зміною карантинних правил у Керчі, які суттєво зменшували прибутки прусського консульського агента. Невдовзі Георг Ніколич помер, чим і завершилась вельми коротка історія існування консульського представництва Пруссії у Керчі. Офіційний Берлін знов звернув увагу на Керч як на місто, де мало діяти його консульське представництво, тільки через 10 років, і невдовзі туди був призначений віце-консул, але тепер вже не Пруссії, а Північнонімецького союзу.