Content and directions of women organizations activities in Volyn (the second half of the 1940s - beginning of the 1950s)

Abstract

Мета дослідження – розкрити специфіку формування жіночих організацій у формі “жінвідділів”, “жіночих делегатських зборів”, “жінрад” у Волинській області в перші повоєнні роки, показати зміст їх діяльності крізь призму політико-пропагандистської роботи та участі в процесі становлення в регіоні колгоспної системи. Методологічною основою дослідження є принципи історизму, науковості, поєднання системного та регіонального підходів, авторської об’єктивності, поміркованого наративного конструктивізму, а також використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в історіографії українського жіночого руху на основі невідомих раніше архівних документів з’ясовано тему участі жінок в процесах радянізації західних областей України у перше повоєнне десятиліття, зокрема на Волині, розкрито політику використання більшовицькою владою жінок як дієвого інструменту насадження в регіоні колгоспної системи, динаміку кількісного росту учасників жіночих організацій. Показано конструювання сталінською пропагандою образу жінки-активістки; керованість процесу активізації жінок з боку партійних структур; масштаб роботи “жінвідділів” та “жінрад” через організацію жіночих форумів, зборів; риторику виступів жінделегаток. Висновки. Після звільнення Волинської області від німецьких окупантів тут було розгорнуто кампанію з відновлення інститутів радянської влади. У 1945 р. в структурі обкому КП(б)У було створено жінвідділ, а в райкомах – призначені жіночі організатори. Ці органи координували та курували роботу жіночих організацій, які в обов’язковому порядку масово створювалися в установах, організаціях, селах, а згодом – і в колгоспах області. Основне їх завдання полягало в мобілізації жіночого ресурсу на процес відбудови та розбудови господарського життя області. Крім того, вони частково опікувалися соціальними проблемами регіону – ліквідація без- та малограмотності жінок, шефство над сиротами, інвалідами, багатодітними матерями, благоустрій сіл і містечок тощо