Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1736
Назва: | Intellectual Bases of Ukrainian Agrarianism of the Revolutionary Epoch: Vyacheslav Lypynsky |
Інші назви: | Інтелектуальні підстави українського аграризму революційної епохи: В'ячеслав Липинський |
Автори: | Kornovenko, Serhiy Pasichna, Yulia |
Ключові слова: | V. Lypynsky Ukrainian Revolution of 1917 – 1921 Eastern European agrarianism Ukrainian agrarianism |
Дата публікації: | 2021 |
Бібліографічний опис: | Kornovenko, Serhiy Intellectual Bases of Ukrainian Agrarianism of the Revolutionary Epoch: Vyacheslav Lypynsky = Інтелектуальні підстави українського аграризму революційної епохи: В'ячеслав Липинський / S. Kornovenko, Y. Pasichna // Східноєвропейський історичний вісник : [збірник] / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: В. Т. Борщевич, В. Марек, М. М. Вегеш та ін. ; гол. ред.: В. І. Ільницький ; відп. ред. М. Д. Галів]. – Дрогобич : [Посвіт], 2021. – Вип. 19 |
Короткий огляд (реферат): | Мета статті – дослідити інтелектуальні підстави українського аграризму революційної епохи у поглядах В. Липинського. Методологія дослідження ґрунтується на таких принципах історичного пізнання, як науковість, історизм, об’єктивність, системний аналіз тощо, а також на застосуванні загальнонаукових, спеціально-історичних методів. Наукова новизна полягає у тому, що обґрунтовано, що в працях В. Липинського закцентовано на таких основних аграристських сенсах, як: 1) унікальність та незаперечна цінність для людства духовних, моральних, культурних і соціальних властивостей, притаманних селянству та його праці; 2) визнання селянства верствою, здатною відігравати самостійну роль у політичному житті; 3) не капіталістичний, “окремішній” селянський шлях розвитку суспільства, збереження приватної власності – дрібної селянської власності як оптимального регіонального її варіанта та підґрунтя соціального прогресу, а також ідея селянської кооперативної держави; 4) перевага землеробства і сільського способу життя над промисловістю і містом, а також селянства над іншими соціальними групами; 5) селянство – землеробська верства – зосереджує в собі основні позитивні цінності й якості суспільства, є фундаментом стабільності держави й носієм національної ідентичності, а вищевказані чесноти мають визначати його політичну владу. Висновки. По завершенню Української революції 1917 – 1921 рр. селянство продовжувало збройно обстоювати власний шлях розвитку. Наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр. селянство чинило опір державі: від прихованого до відкритого збройного. Воно не мирилося з черговою комунізацією села. Хліборобська ідеологія В. Липинського мала виразний аграристський зміст, а сам інтелектуал був одним із теоретиків українського аграризму революційного та міжвоєнного періодів. Запропоновані ним принципові ідеологеми чітко кореспондуються з ключовими смислами як східноєвропейського, так і власне українського аграризму |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1736 |
Розташовується у зібраннях: | № 19 (2021) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
eehb_2021_19_12.pdf | 364,18 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.