Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2236
Назва: | The ancient Poland state system in scientific discussions at the beginning of the XXth CENTURY |
Інші назви: | Державний устрій давньої Польщі у наукових дискусіях початку XX ст. |
Автори: | Lazurko, Lidiya Luchenko, Dmytro |
Ключові слова: | польська історіографія історико-правові дослідження наукова дискусія |
Дата публікації: | 2019 |
Бібліографічний опис: | Lazurko, Lidiya. The ancient Poland state system in scientific discussions at the beginning of the XXth CENTURY [Текст] = Державний устрій давньої Польщі у наукових дискусіях початку XX ст. / L. Lazurko, D. Luchenko // Східноєвропейський історичний вісник : [збірник] / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: В. Т. Борщевич, В. Марек, М. М. Вегеш та ін. ; гол. ред.: В. І. Ільницький ; відп. ред. М. Д. Галів]. - Дрогобич : [Посвіт], 2019. - Вип. 12. |
Короткий огляд (реферат): | Мета дослідження – показати розгортання у польській історіографії дискусії довкола питань про державний устрій давньої Польщі у контексті сучасної типології наукових конфліктів. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні загальнонаукових та спеціально-історичних методів. Дотримано принципи історизму, об’єктивності та ціннісного підходу до досліджуваних явищ. Коректність вивчення джерельної бази забезпечена застосуванням евристичного методу. Використання історико-генетичного, історико-типологічного та історико-системного методів дало змогу достовірно відтворити та прослідкувати розгортання наукових дискусій та отримати коректні висновки. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в історіографії наукова полеміка поч. XX ст. про державний устрій давньої польської держави, що розгорнулася між О. Бальцером та С. Кутшебою і була підхоплена іншими тогочасними дослідниками, розглядається як світоглядне протистояння представників різних історіографічних осередків та поколінь. Висновки. Науковий конфлікт О. Бальцера з С. Кутшебою лежав у теоретико-методологічній площині, оскільки виник через концептуальні розбіжності в рамках класичної позитивістської моделі історіописання, що на початку XX ст. вступила у фазу модерністичних трансформацій. Як відомо, такі конфлікти рідко мають деструктивний характер, а радше сприяють плодотворній конкуренції ідей, оскільки «наявність деякого мінімального рівня конкуренції створює умови для народження нових ідей» (Коллинз, 2002). Відтак незаперечним є твердження, що ця полеміка значно сприяла подальшому науковому поступу, позаяк інспірувала вчених на більш детальні дослідження характеру давньої польської держави, а також оприявнила нові питання, піддала ревізії багато засадничих проблем і навіть спричинилася до впровадження в історичну науку багатьох нових поглядів, представлених у публікаціях її учасників. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2236 |
Розташовується у зібраннях: | № 12 (2019) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
eehb_2019_12_7.pdf | 388,98 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.