Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2246
Назва: | Моделі фемінності в гендерній політиці сталінського режиму |
Автори: | Стародубець, Галина |
Ключові слова: | гендерна політика селянка колгоспниця |
Дата публікації: | 2020 |
Бібліографічний опис: | Стародубець, Галина. Моделі фемінності в гендерній політиці сталінського режиму / Г. Стародубець // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: Стецик Ю. (гол. ред.), Р. Попп, Г. Гриценко, В. Ільницький та ін.]. - Дрогобич : Вид. дім "Гельветика", 2020. - Вип. 5/47 : Історія. - С. 390-406. |
Короткий огляд (реферат): | Мета дослідження – виокремити моделі фемінності в гендерній політиці сталінського режиму стосовно сільської частини західноукраїнського жіноцтва в перше повоєнне десятиліття. Проаналізувати способи і методи їх конструювання засобами партійної пропаганди. Робота ґрунтується на соціокультурній та феміністській методології, яка передбачає вивчення суспільства з позиції урахування його багатокомпонентності, зокрема такого важливого стратифікаційного параметру, як «гендер». Крім того, методологічними орієнтирами дослідження виступають принципи історизму, системності, науковості, верифікації, а також на використання загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення) і спеціально-історичних (порівняльного, хронологічного та історико-системного) методів. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в історіографії гендерної політики сталінського режиму у західних областях України в період пізнього сталінізму розглядаються моделі фемінності, конструйовані радянською пропагандою у контексті формування концепту «радянська жінка». Висновки. Гендерна політика сталінського режиму стосовно сільської частини західноукраїнського жіноцтва у перше повоєнне десятиліття була спрямована насамперед на залучення жінки до процесу радянізації регіону. Вона носила виразно мобілізаційний і етократичний характер. Засобами партійної пропаганди суспільству нав’язувався наратив емансипованої радянської жінки, рівноправної з чоловіком у Радянському Союзі, на противагу «пригнобленій наймичці польських панів» періоду «панської Польщі». Використовуючи традиційний набір інструментів з агітаційно-пропагандистського арсеналу, влада методично і цілеспрямовано працювала над формуванням образу «радянської жінки». У результаті було сконструйовано кілька основних моделей фемінності з притаманною їм інферсією гендерних ролей – «жінка-активістка», «жінка-колгоспниця», «жінка-керівник». |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2246 |
Розташовується у зібраннях: | 2020 № 5/47 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
217800-Текст статті-514461-1-10-20210228.pdf | 627,33 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.