Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2261
Назва: Музей зразків - мініатюрне представництво експортерів у столиці Російської імперії на початку ХХ ст.
Автори: Шандра, Ірина
Ключові слова: експорт
Російська експортна палата
музей зразків
Дата публікації: 2020
Бібліографічний опис: Шандра, Ірина. Музей зразків - мініатюрне представництво експортерів у столиці Російської імперії на початку ХХ ст. / І. Шандра // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: Стецик Ю. (гол. ред.), Р. Попп, Г. Гриценко, В. Ільницький та ін.]. - Дрогобич : Вид. дім "Гельветика", 2020. - Вип. 5/47 : Історія. - С. 167-177.
Короткий огляд (реферат): Музеї зразків, які масово виникали в економічно розвинутих країнах наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., можна вважати унікальним явищем, адже ці заклади прагнули не зберігати свої експонати, а навпаки – збути їх. Найбільшим і першим таким експортним музеєм в Російській імперії був музей зразків при Російській експортній палаті. Мета роботи – проаналізувати процес створення, головні напрями діяльності й завдання музею зразків при Російській експортній палаті (1913 р., м. Санкт-Петербург), показати взаємозв’язок між експозиційним наповненням закладу та пріоритетами в експортній політиці досліджуваного періоду. Методологія дослідження базується на системі принципів (науковості, об’єктивності, історизму) та методів наукового пізнання. Використання загальнонаукових (аналітичного, синтетичного, системного) та спеціально-історичних (історико-типологічного, історико-порівняльного, хронологічного) методів дало змогу проаналізувати світовий досвід в організації експортних музеїв, виділити особливості музею зразків при Російській експортній палаті. Наукова новизна. Музей зразків проаналізовано з точки зору одного з інструментів збільшення експортної торгівлі. У роботі показано, що переважну більшість експонатів музею складали аграрні й кустарні вироби. Підкреслюється, що такий пріоритет був свідомим і відображав домінуючі настрої в тогочасному суспільстві щодо переважно аграрного характеру економіки імперії. У статті робиться висновок про необхідність таких музеїв зразків для розвитку вивізної торгівлі й налагодження партнерських відносин між виробниками й споживачами, а також недостатнє представлення товарів українських земель в експозиціях цього «столичного мініатюрного експортного бюро».
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2261
Розташовується у зібраннях:2020 № 5/47

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
217832-Текст статті-514260-1-10-20210227.pdf728,27 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.