Емпіричне дослідження особливостей самоактуалізації особистості у подружніх стосунках

Abstract

Стаття містить теоретико-емпіричний аналіз особливостей та складових самоактуалізації особистості у шлюбі. Розвиток і самореалізація партнерів у стосунках сприяють можливості керувати власним життя, адекватно оцінювати свій потенціал та можливості, проявляти внутрішню свободу, креативність та незалежність, насолоджуватися життям,ставити індивідуальні та спільні цілі і відповідно досягати їх, відчуваючи результативність життя. Подано характеристику основних завдань жінки для успішної самореалізації чоловіка у шлюбі, а саме прийняття чоловіка, задоволення його потреби у повазі; визнання мужності чоловіка; прийняття авторитетності чоловіка; розвиток ролі лідера, годувальника та захисника, управління фінансами; задоволення жіночих потреб; віра у можливості чоловіка (підтримка чоловіка зі сторони жінки, віра в його можливості, переконання в його силі). Описано основні завдання чоловіка задля самоактуалізації жінки, серед яких культивуванні поваги до жінки; прояв уваги збоку чоловіка, прояв підтримки та співчуття; ігнорування деяких емоційних проявів жінки; розподіл відповідальності; мінімізування критики; формування надійності; вияв сили характеру та ніжності. Результати кореляційного аналізу емпіричного продемонстрували наявність непрямих кореляційних зв’язків шкали «Задоволеність шлюбом» з шкалами «Гнучкість у спілкуванні», «Потреба у відчуттях», «Проблеми у стосунках з родичами і друзями», «Автономність», «Ставлення до грошей» та прямих зв’язків зі шкалами «Локус контролю Я», «Результат в житті», «Цілі в житті». Шкала «Результативність життя» має наявний прямий зв’язок із шкалою «Задоволенням шлюбом» та непрямий – зі шкалами «Спонтанність», «Контактність» та «Гнучкість у спілкуванні»