Постмодерністський неоміф Віктора Винника (критичний огляд книги «90/60/90»)

Abstract

У пропонованій статті здійснено спробу критичного огляду книги відомого українського рок-музиканта, фронтмена популярного гурту «МЕРІ» Віктора Винника «90/60/90». Стверджується, що вона створена в руслі постмодерної художньо-філософської парадигми, позаяк корелює з усіма основними маркерами постмодерністського художнього твору (перегляд сталих понять, законсервованих суджень, концепцій, тез, дефініцій, що стосуються насамперед 90-х рр. минулого століття; поліцентризм та плюралізм на всіх рівнях художньо-естетичної цілісності твору; ігнорування причинно-наслідкових зв’язків при його конструюванні; орієнтація на масового читача; гіперрецептивність / інтертекстуальність / палімпсестність; інтерес до історії та відповідно – особливий різновид історизму, т. зв. «віртуальний історизм»; принцип гри з текстом і читачем, застосування стратегії т. зв. «інтерактивного читання»; специфічний образ оповідача, який, переповідаючи різні історії, постійно підкреслює суб’єктивність показу, відносність своїх оцінок; типові постмодерністські мотиви й образи (бібліотека, лабіринт тощо); змішування різних стилів і жанрів (оповідання, оповідання в оповіданні, новела, міф); колажування та монтаж різного роду художніх елементів; пародія, іронія / самоіронія, пастиш; текст не дає відповідей на порушені автором запитання). Розглянуто також жанрову природу книги «90/60/90» і у звʼязку з цим порушено проблему співвідношення реміфологізації ХХ ст., викликаної загальною кризою західноєвропейської культури, розчаруванням у філософії позитивізму й ідеях соціальної еволюції й прогресу, та сучасної постмодерністської літератури. Доведено, що твір Віктора Винника виявляє риси неоміфу (циклічність часу та ідеалізація минулого; поділ простору на сакральний і профанний, «верхній» і «нижній»; присутність у тексті архетипних образів (пекло, рай, учитель), мотивів (подорож, пошук, ініціація тощо) і символів (наприклад, ламбада, китайський пуховик, чеський сервіз), іронічно переосмислених у світлі постмодерністського світобачення та поетики постмодерністського письма).