Роль словесного образу у формуванні мовної та художньо-поетичної картин світу

Abstract

Мета статті – визначити місце словесного образу у формуванні мовної та художньо-поетичної картин світу, з’ясувати співвідношення понять «словесний образ» і «літературний (художній) образ». У статті окреслено роль словесного образу у формуванні мовної та художньо-поетичної картин світу. Запропоновано альтернативну до традиційної (логіко-понятійної) схему співвіднесеності рівнів мовної картини світу з відповідними одиницями знань. Роль словесного образу як одиниці МКС протиставлена ролі цього ж образу, що входить у поетичний дискурс, набуваючи, крім інформативної, також естетичної функції: якщо для МКС словесний образ є важливим як стереотип, що несе загальну інформацію, то для поетичної картини світу акцент зміщується на естетичні смисли, закладені в образ як цінності. Досліджено роль словесного поетичного образу в художньому моделюванні дійсності, виявлюваному в двох аспектах: семіотичному та комунікативно-прагматичному. Відповідно до першого з них, мовний образ виступає знаком, який співвідносить лінгвальні засоби образності зі смислом тексту. Другий аспект передбачає розгляд словесного образу як одиниці естетичного спілкування, що бере участь у творенні нових смислів завдяки своїй здатності до комунікативної трансформації. Як одиниця художнього дискурсу мовний образ тісно пов’язаний з літературним. Обидві категорії здебільшого аналізують у системі твору. Однак існує інший аспект співвідношення цих понять; їх можна зіставляти крізь діаду «дійсність-текст», де літературний образ ближчий до тексту, а словесний – до дійсності. Перспективу дослідження вбачаємо у подальшому вивченні співвідношення понять «мовний образ» і «словесний поетичний образ» на конкретному ілюстративному матеріалі.