Здатність майбутніх вихователів до навчання впродовж життя: професійна компетентність та вимога сьогодення

Abstract

У статті представлено теоретичне обґрунтування здатності майбутніх вихователів до навчання впродовж життя як професійної компетентності та вимоги сьогодення. Зазначено, що специфіка професії вимагає сформованості у майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у процесі фахової підготовки належного рівня професійної компетентності. Переконані, що від цього залежить якість професійної діяльності в умовах закладу дошкільної освіти, професійний ріст та імідж майбутніх фахівців дошкільної освіти. Представлено найбільш актуальні визначення вітчизняними науковцями поняття «професійна компетентність» та на цій основі власне розуміння цього феномену. Професійну компетентність трактуємо як інтегровану характеристику особистості, що включає: спеціальні фахові знання, уміння і навички; особистісні якості (любов до дітей, відповідальність, творчість, емпатія, комунікабельність, здатність до саморозвитку, самоосвіти та ін.) та готовність до здійснення якісної професійної діяльності в умовах закладів дошкільної освіти. Схарактеризовано складові змісту компетентності «здатність майбутніх вихователів до навчання впродовж життя»: здатність вихователя до саморефлексії та самооцінювання власної професійної діяльності, професійний розвиток та самоосвіта. Акцентовано увагу на тому, що здатність майбутніх вихователів до навчання впродовж життя є однією із вагомих професійних компетентностей, оскільки у сучасному глобалізованому суспільстві, де знання постійно оновлюються, а технології розвиваються, вихователі повинні бути готові до постійного самовдосконалення. Уважаємо, що в основі здатності до навчання впродовж життя є самосвідомість і саморефлексія, умотивованість до навчання, комунікативні навички та навички самоорганізації, адаптивність до нових умов та вимог, відкритість до інновацій тощо.