Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7407
Назва: Особливості розвитку українського та польського унієзнавства в другій половині ХІХ ст.
Автори: Біла, Світлана Ярославівна
Гриценко, Галина Зеновіївна
Ключові слова: унійні процеси
церковна історіографія
унієзнавство
Дата публікації: 2022
Видавництво: Вид. дім "Гельветика"
Бібліографічний опис: Біла, Світлана. Особливості розвитку українського та польського унієзнавства в другій половині ХІХ ст. [Текст] / С. Біла, Г. Гриценко // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: Ю. Стецик, Р. Попп, Г. Гриценко та ін.]. - Дрогобич : Вид. дім "Гельветика", 2022. - Вип. 11/53 : Історія. - С. 28-43.
Короткий огляд (реферат): Мета статті проаналізувати і порівняти спільні й відмінні риси праць українських та польських істориків, окреслити основні здобутки і недоліки українського та польського унієзнавства у другій половині ХІХ ст. Методологія дослідження ґрунту-ється на методах узагальнення, синтезу та порівняльного аналізу. Наукова новизна полягає у тому, що вперше зроблено спробу порівняти теоретико-методологічні засади та фактографічно-концептуальні здобутки напрацювань польського й українського унієзнавства другої половини ХІХ ст. Висновки. Отже, в українському та польському унієзнавстві другої половини ХІХ ст. виок-ремлюються три конфесійні напрями (православний, уніатський та католицький) І відповідно два підходи до трактування й оцінки унійних процесів – дискредитаційний та апологетичний. На стан і особливості унієзнавчих студій впливали суспільно-політичні умови розвитку історичної науки в Австро-Угорській та Російській імпе-ріях, позитивістська методологія та особистісні релігійні переко-нання істориків. Цінність напрацювань тогочасного українського та польського унієзнавства передовсім полягає у нагромадженні фактографічного і документального матеріалу про передумови, процес поширення унії у Львівській та Луцькій єпархіях. Водночас унієзнавчий дискурс цієї доби не позбавлений упередженості та субʼєктивності у генеруванні основних інтерпретаційних концепцій. У середовищі галицьких істориків-москвофілів та православній історіографії Наддніпрянщини утвердилась концепція про поширення унії у західних єпархіях Київської митрополії завдяки меркантиль-ній діяльності руської церковної ієрархії, протегуванні польського уряду та переслідуванні православних польською шляхтою. Концеп-ції українського (уніатського) та польського (католицького) напря-мів історіографії є більш виваженими й обґрунтованими, зокрема про національно-захисні мотиви унійної діяльності руського єпис-копату і роль єзуїтів у поширенні унії в регіоні. Прикметно, що у тогочасному українському та польському унієзнавстві не вироби-лося єдиного погляду щодо трактування і оцінки наслідків унійних процесів у західних єпархіях Київської митрополії. Польські дослід-ники переважно досліджували наслідки поширення унії з огляду на політичні перспективи розвитку Речі Посполитої, а українські – з огляду можливості збереження через конверсію релігійної та національної самобутності, а також рівноправності з поляками. Проте ані польське, ані українське тогочасне унієзнавство не опрацювало альтернативного спектру джерел, зокрема і закордонних архівів, науковцям не вдалося дослідити проблему цілісно на широкому геополітичному полі, висвітлити методи та шляхи поширення унійної конфесії, у тому числі і на єпархіальних зібраннях духовенства.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7407
Розташовується у зібраннях:2022 № 11/53 (серія Історія)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Біла Гриценко.pdf596,27 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.