Гастрономія: від особистого до художнього досвідів (на матеріалі епістолярію та малої прози Бориса Грінченка)

Abstract

Міждисциплінарна гуманітаристика останнім часом провокує все більше досліджень на межі літературознавства й культурології. Їжа як аспект дослідження має вплив на біографічні студії, оскільки сприяє ширшому розкриттю контексту епохи, дає підстави висновувати про сімейні традиції, матеріальний статок тощо. Кулінарний контекст у художніх творах також функціональний: засіб характеротворення, соціальної характеристики, чинник розвитку сюжету тощо. Наукове зацікавлення густативними та гастрономічними образами у художній літературі спостерігаємо на широкому літературному матеріалі, але знаковими вважаємо студії Т. Бовсунівської, С. Павличко, С. Філоненко. Саме розвідка С. Павличко «Пристарасть і їжа: особиста драма Михайла Коцюбинського» ілюструє, як гастрономія стає опорою для дослідження у сфері біографіки. Зважаючи на стан грінченкознавчих студій, мета цього дослідження – увиразнити взаємозалежність ставлення до їжі Бориса Грінченка в буденному житті та художнього осмислення їжі в малій прозі. Основними завданнями розвідки є продемонструвати особливості харчування в родині Грінченків на основі епістолярію, увиразнити кореляцію традицій харчування з творчістю (на матеріалі малої прози) та світоглядом. Матеріалом дослідження став родинний епістолярій (листи Б. Грінченка до М. Гладиліної 1883–1884 років, листи М. Грінченко до матері 1892, 1916 років, а також листування М. Грінченко з М. Плевком) та оповідання, написані упродовж 1884–1890 років.Родинний епістолярій дає розуміння типового харчування в сім’ї Грінченків, ставлення до алкоголю, сімейних харчових традицій, частково матеріального статку тощо. В оповіданнях їжа виконує функцію само- або інохарактеристики, отже, сприяє окресленню рис характеру персонажа. У низці оповідань домінантним є зображення алкоголю як ідентифікатора насильства, брехні та їхніх наслідків. Почуття голоду підштовхує персонажів до злочину.Також їжа може слугувати ідентифікатором пори року («Грицько», «Нелюб», «Павло Хілобороб», «Кавуни»).