Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8793
Назва: Confession sacrament in the orthodox rituality as a factor in the Ukrainian mentality formation in the 17th - 19th centuries
Інші назви: Сповідальне таїнство православної обрядовості як чинник формування української ментальності XVII- XIX ст.
Автори: Borodenko, Olena
Fazan, Vasyl
Ключові слова: релігійний обряд
національна ментальність
православна церква
святе таїнство
священник
покаяння
сповідь
Дата публікації: 2025
Бібліографічний опис: Borodenko, Olena. Confession sacrament in the orthodox rituality as a factor in the Ukrainian mentality formation in the 17th - 19th centuries = Сповідальне таїнство православної обрядовості як чинник формування української ментальності XVII- XIX ст. / O. Borodenko, V. Fazan // Східноєвропейський історичний вісник : [збірник] / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: М. Віткунас, В. Марек, В. Вєжбєнєц та ін. ; гол. ред.: В. І. Ільницький ; відп. ред. М. Д. Галів]. - Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика», 2025. - Вип. 35. - P. 24-35.
Короткий огляд (реферат): У статті за матеріалами канонічної, художньої літератури, директивно-розпорядчих, статутних актів та інформаційно-публікаторських видань розкривається історія впровадження священнодії сповіді в соціокультурний простір православного українського населення та її впливовість на формування національної ментальності українства XVII ‒ XIX ст. Методологія дослідження. Історико-аналітична, дискусійна та міждисциплінарна спрямованість розвідки зумовлена розлогим методологічним інструментарієм, який задіяний відповідно до дослідницьких полів окремих релігієзнавчих та історичних дисциплін із залученням насамперед методик деконструкції та критичного аналізу джерел. Наукова новизна дослідження. Недостатньо вивченою залишається проблема впливу релігійного чинника загалом та в його контексті священнодійства сповіді зокрема на формування масової та індивідуальної форм національної самоідентифікації українського населення. Результати дослідження. Інсталяція процедури впровадження святих таїнств сповіді та причастя в церковну обрядовість відбувалася з середини II ст. до VIIст., коли утверджувалися християнські канони. Існувало три форми сповідального обряду: сповідання християнина наодинці з Богом, через колективну сповідь на загальних молитовних зборах вірних у храмі, перед ченцем або іншою святою людиною. Із часом публічна сповідь замінювалася осібним зверненням вірника до Христа через посередництво священника. Спочатку наголошувалося на анонімності сповідальника, однак поступово було запроваджено вимогу обов’язкової ідентифікації особи та її соціального статусу. У сповідальній передмові ієрей перелічував застереження щодо уникнення гріховної поведінки, окремо наголошував на виконанні божих настанов у різних життєвих ситуаціях. Сповідальник міг спілкуватися з Всевишнім самостійно через молитву-звернення. Священник звертався до Бога з метою прощення гріхів вірянину через визначену молитовну промову “Требника” П. Могили 1646 р. Порушників сповіді переслідували відповідно до норм духовного та цивільного законодавства. Християнин, який не проходив сповідальний обряд, не міг свідчити під присягою у суді як у цивільних, так і кримінальних справах. Особливе значення сповідальний обряд набував у житті осіб, що були засуджені чи помирали. Через малопомітні психічні імпульси відбувалося утвердження релігійної самоідентифікації, формування осібних рис індивідуальної та масової форм національної ментальності українства.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8793
Розташовується у зібраннях:2025 № 35

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Бороденко Фазан.pdf351,79 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.