Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8842| Назва: | The Jordanian political stance on the rhodes agreement with Israel 1949 - 1950: historical analysis and arab-international reactions |
| Інші назви: | Політична позиція Йорданії щодо Родоської угоди з Ізраїлем 1949 - 1950 рр.: історичний аналіз і реакція арабських та міжнародних кіл |
| Автори: | Mahamoud, Ayman A. |
| Ключові слова: | єгипетська преса американські документи Родоська угода Йорданія Ізраїль перемир’я 1949 р. Ліга арабських держав |
| Дата публікації: | 2025 |
| Бібліографічний опис: | Mahamoud, Ayman A. The Jordanian political stance on the rhodes agreement with Israel 1949 - 1950: historical analysis and arab-international reactions [Текст] = Політична позиція Йорданії щодо Родоської угоди з Ізраїлем 1949 - 1950 рр.: історичний аналіз і реакція арабських та міжнародних кіл / Ayman A. Mahamoud // Східноєвропейський історичний вісник : [збірник] / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: М. Віткунас, В. Марек, В. Вєжбєнєц та ін. ; гол. ред.: В. І. Ільницький ; відп. ред. М. Д. Галів]. - Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика», 2025. - Вип. 36. - Р. 175-190. |
| Короткий огляд (реферат): | Політична позиція Йорданського Хашимітського Королівства щодо Родоської угоди з Ізраїлем (1949 р.) залишається предметом аналітичного та документального інтересу, особливо враховуючи складну арабо-ізраїльську динаміку післявоєнного періоду 1948 р. Хоча низка арабських держав звинувачували Йорданію у прагненні до сепаратного миру, наявні дипломатичні та прес-матеріали демонструють більш тонкий та обережний підхід йорданського керівництва. Мета цього дослідження – вивчити переговорну стратегію Йорданії під час переговорів про Родоське перемир’я, її взаємодію з арабськими і західними державами, та медійний дискурс навколо цієї угоди. Методологія дослідження заснована на історико-документальному підході, що поєднує офіційні документи США та Великобританії з публікаціями єгипетських і йорданських газет, а також з науковими інтерпретаціями ізраїльських і західних істориків. Наукова новизна полягає у переосмисленні мотивів і цілей Йорданії у ході переговорів, що дає підставу змістити аналіз з націоналістичної риторики на більш збалансоване прочитання, засноване на першоджерелах. Результати свідчать, що король Абдалла I прагнув до перемир’я, щоб забезпечити собі політичний вплив на Єрусалим і Західний берег, зберігаючи при цьому арабський консенсус, наскільки це було можливо. Позиція Йорданії визначалася як стратегічними розрахунками, так і тиском з боку Великобританії, Ліги арабських держав, і навіть внутрішніми обмеженнями. Незважаючи на звинувачення в односторонності, Йорданія не прагнула до укладання повноцінного мирного договору і не діяла незалежно від арабського контексту, а прагнула закріпити свої територіальні придбання, не відриваючись повністю від ширшого арабського питання. Висновки дослідження показують, що Родоська угода започаткувала новий етап правової та політичної суперечки про Палестину, відображаючи взаємодію дипломатії, результатів війни та регіонального суперництва. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8842 |
| Розташовується у зібраннях: | 2025 № 36 |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Махамуд.pdf | 379,88 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.