Ugoslav State influence in media: the 1968 Kosovo student uprising in the newspaper "Rilindja"

Abstract

Метою цього наукового дослідження є вивчення того, як студентські демонстрації були висвітлені у тодішній пресі Косова, з особливим акцентом на щоденну албанськомовну газету “Ріліндья”, яка на той час була найпопулярнішою в Косові. Для дослідження було обрано період в один рік – відлистопада 1968 до листопада 1969 року – щоб проаналізувати, як “Ріліндья” висвітлювала важливі події, що тоді відбувалися в Косові. Методологія дослідження базується на принципах історизму, науковості, авторської об’єктивності, системності, а також загальнонаукових та спеціально-історичних методах. Новизна дослідження полягає у доведенні значного впливу держави на зміст статей у цій газеті. Це видно з того, як на її шпальтах характеризували організаторів демонстрацій. Ще до судового процесу їх упереджено називали націоналістами та звинувачували у впливі зовнішніх чинників з метою організації цих протестів. Їхні дії зображувалися як загроза єдності та братерству в межах Югославії. Висновок. Аналіз газетних матеріалів демонструє ,що “Ріліндья” слугувала як інформаційним каналом, так і інструментом політичного впливу, зокрема у формуванні громадської думки та підтримці комуністичного контролю над молоддю і публічним дискурсом. По-перше, очевидно, що початкове висвітлення “Ріліндья” демонстрацій 27 листопада 1968 року значною мірою спиралося на офіційні джерела, зокрема на Комуніке Виконавчої ради Косова. Ця залежність свідчить про відсутність незалежного журналістського розслідування, а натомість припускає, що газета функціонувала як підсилювач державних наративів. Що ще важливіше, наше дослідження підкреслює, що “Ріліндья”, будучи у той період єдиною албанською щоденною газетою в Косово, займала чітко упереджену позицію. Від листопада 1968 року до травня 1969 року газета діяла як рупор комуністичного керівництва, публікуючи контент, спрямований на дискредитацію організаторів та трактування демонстрацій як шкідливих, шовіністичних і навіть націоналістичних. Найбільш показовим аспектом публікацій “Ріліндья” є її стратегія ізоляції організаторів, і водночас демонстрація прагнення “врятувати” учасників. Ідея полягала в тому, щоб зобразити студентів як введених в оману невеликою групою агітаторів, виправдовуючи у такий спосіб як покарання лідерів, так і ідеологічне перевиховання більшості. У цьому сенсі “Ріліндья” слугувала засобом непрямої комунікації між комуністичним істеблішментом та студентами-протестувальниками.