Дискурс цифрового тоталітаризму як можливого тренду дигіталізації суспільства

Abstract

Мета статті – дослідити цифровий тоталітаризм як можливий тренд дигіталізації суспільства. Методологічними засадами дослідження стали принципи світоглядного та методологічного плюралізму, неупередженості та гуманізму, компаративності та незаангажованості, ідеологічного різноманіття, толерантності, світськості. З конкретно-наукових методів було застосовано проблемно- хронологічний, системно-структурний та критичний аналіз філософських джерел, а також концептуально-дискурсний, системно-хронологічний підходи до наукового осмислення явищ та подій суспільного життя. Наукова новизна – Cьогодні в ХХІ столітті цифровий тоталітаризм є актуальним феноменом та екзістенціальним викликом сучасної епохи. Калейдоскоп усіх соціальних дій знаходить відображення у ЗМІ. Багато вчених висловлюють занепокоєння потенційними загрозами у зв’язку з аномально швидким розвитком технологій. Висновки. В даний час поширені антиутопічні побоювання у можливості настання цифрового тоталітаризму та ціла палітра розмаїтого ставлення до high-tech, у зв’язку з чим актуалізуються у суспільній пам’яті синонімічні поняття технофобія та неолуддизм, комп’ютерна та Інтернет-адикція як форми проблематичного впливу Глобального Павутиння. Спектр та регістр впливу технологій на конкретну особистість залежить не стільки від самої природи Інтернету, а від його користувачів, які все більше взаємодіють саме на технологічній основі. Цифровий тоталітаризм у політичній площині може вбачатися через підтасовування під час виборчого процесу та електоральні фальсифікації у зв’язку з підрахунком результатів голосування. Слід також звернути увагу на юридичний аспект становлення цифрової диктатури, оскільки створення загальних глобальних баз даних не завжди йдуть на користь сегменту, в якому вони створюються.