Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9122
Назва: Роль уяви в гуманізації людського буття під час війни: методологічні координати метаантропології
Інші назви: The role of imagination in the humanisation of human existence during the war: methodological coordinates of meta-antropology
Автори: Дресвяннікова, Наталія
Ключові слова: метаграничне буття людини
суб’єктність
уява
права людини
досвід війни
вплив війни
метаантропологія
метаантропологічний потенціалізм
екзистенціальні виміри
буденне буття людини
граничне буття людини
Дата публікації: 2025
Бібліографічний опис: Дресвяннікова, Наталія. Роль уяви в гуманізації людського буття під час війни: методологічні координати метаантропології = The role of imagination in the humanisation of human existence during the war: methodological coordinates of meta-antropology / Н. Дресвяннікова // Людинознавчі студії : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І.Франка; [редкол.: В. А. Бодак (гол. ред.), О. А. Ткаченко, Я. Бартошевський та ін.]. - Дрогобич : ВД Гельветика, 2025. - Вип. 51 : Філософія. - С. 151-162.
Короткий огляд (реферат): У цьому тексті досліджується роль уяви у гуманістичному розвитку людини і суспільства під час війни. Зазначається, що уява має вищу цінність, ніж здатність створювати образи. Вона розглядається і як важливий інструмент для створення моделі суспільства, яке захищає права людини і дозволяє їй гідно самореалізуватися. Підкреслюється соціальний гуманістичний потенціал уяви під час війни, показано, що вона не лише впливає на окремих людей, але й на великі групи людей, суспільство в цілому. Проаналізовані трансформації уяви у зв’язку буденним, граничним і метаграничним вимірами людського буття, які виділяються в дискурсі філософської антропології як метаантропології. Методологічними засадами дослідження стали компаративістський і герменевтичний підходи – при аналізі текстів авторів, які розглядали проблему уяви і її впливу на реальний правозахист, а також метаантропологія як методологія буденного, граничного і метаграничного екзистенціальних вимірів буття людини й метаантропологічний потенціалізм як методологічна стратегія, яка окреслює можливості і стратегії розвитку в цих вимірах. В контексті методології метаантропології підкреслюється важливість уяви у метаграничному вимірі буття, оскільки вона пов’язує в цьому вимірі творчість і цілісність особистості, її відкритість до іншої особистості. На цій методологічній основі уява може бути використана для подолання розриву між образами та ідеями, а також для створення ментальних моделей гуманістичного суспільства, яке не відповідає існуючим соціальним нормам і структурам. Підкреслюється роль уяви у формуванні емпатії та розуміння інших через мистецтво та образне мислення, що має позитивний вплив на переживання досвіду війни.Наукова новизна дослідження полягає в окреслені потенції феномену людської уяви у процесі розбудови суспільства, що переживає досвід війни та осмислення зміцнення суб’єктності держави в методологічних координатах філософської антропології як метаантропології та метаантропологічного потенціаналізму. Висновки. Таким чином, уява може бути використана для створення ментальних моделей гуманістичного суспільства, подолання розриву між образами та ідеями, кидання виклику соціальним нормам і структурам, розвитку креативності та натхнення для створення кращого суспільства.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9122
Розташовується у зібраннях:№ 51 (2025) Людинознавчі студії. Серія «Філософія»

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Дресвяннікова.pdf367,06 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.