Роль уяви в гуманізації людського буття під час війни: методологічні координати метаантропології

Abstract

У цьому тексті досліджується роль уяви у гуманістичному розвитку людини і суспільства під час війни. Зазначається, що уява має вищу цінність, ніж здатність створювати образи. Вона розглядається і як важливий інструмент для створення моделі суспільства, яке захищає права людини і дозволяє їй гідно самореалізуватися. Підкреслюється соціальний гуманістичний потенціал уяви під час війни, показано, що вона не лише впливає на окремих людей, але й на великі групи людей, суспільство в цілому. Проаналізовані трансформації уяви у зв’язку буденним, граничним і метаграничним вимірами людського буття, які виділяються в дискурсі філософської антропології як метаантропології. Методологічними засадами дослідження стали компаративістський і герменевтичний підходи – при аналізі текстів авторів, які розглядали проблему уяви і її впливу на реальний правозахист, а також метаантропологія як методологія буденного, граничного і метаграничного екзистенціальних вимірів буття людини й метаантропологічний потенціалізм як методологічна стратегія, яка окреслює можливості і стратегії розвитку в цих вимірах. В контексті методології метаантропології підкреслюється важливість уяви у метаграничному вимірі буття, оскільки вона пов’язує в цьому вимірі творчість і цілісність особистості, її відкритість до іншої особистості. На цій методологічній основі уява може бути використана для подолання розриву між образами та ідеями, а також для створення ментальних моделей гуманістичного суспільства, яке не відповідає існуючим соціальним нормам і структурам. Підкреслюється роль уяви у формуванні емпатії та розуміння інших через мистецтво та образне мислення, що має позитивний вплив на переживання досвіду війни.Наукова новизна дослідження полягає в окреслені потенції феномену людської уяви у процесі розбудови суспільства, що переживає досвід війни та осмислення зміцнення суб’єктності держави в методологічних координатах філософської антропології як метаантропології та метаантропологічного потенціаналізму. Висновки. Таким чином, уява може бути використана для створення ментальних моделей гуманістичного суспільства, подолання розриву між образами та ідеями, кидання виклику соціальним нормам і структурам, розвитку креативності та натхнення для створення кращого суспільства.