Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9154
Назва: Формування міжкультурної комунікативної компетентності магістрів педагогічних спеціальностей
Інші назви: Formation of intercultural communicative competence in Master's students of pedagogical specialties
Автори: Федорович, Андрій
Левицький, Олександр
Ключові слова: багатокультурне середовище
вища освіта
міжкультурна комунікативна компетентність
магістр
професійна підготовка
Дата публікації: 2025
Бібліографічний опис: Федорович, Андрій. Формування міжкультурної комунікативної компетентності магістрів педагогічних спеціальностей = Formation of intercultural communicative competence in Master's students of pedagogical specialties / А. Федорович, О. Левицький // Людинознавчі студії : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І.Франка; [редкол.: М. М.Чепіль (гол. ред.), Л. Морська, Н. Мукан та ін.]. - Дрогобич : ВД Гельветика, 2025. - Вип. 21/53 : Педагогіка. - С. 64-74.
Короткий огляд (реферат): У статті розкрито актуальність проблеми формування міжкультурної комунікативної компетентності (МКК) магістрів педагогічних спеціальностей. Необхідність цієї компетентності викликана сучасним вектором розвитку світової та української освіти, що інтегрується до Європейського простору вищої освіти на тлі глобалізаційних процесів та зростання багатокультурності освітнього середовища. Висвітлено зміст поняття «міжкультурна комунікативна компетентність». Акцентовано увагу на важливості формування її у магістрів через їхню подвійну роль: вони повинні володіти МКК для власних взаємодій, а також формувати її у своїх майбутніх учнів, впливаючи таким чином на майбутню суспільну згуртованість. Узагальнено результати емпіричного дослідження, яке охопило 130 магістрів педагогічних спеціальностей. Проаналізовано рівень сформованості міжкультурної комунікативної компетентності (МКК) шляхом застосування розробленої анкети. Оцінювання здійснювалося на основі трикомпонентної структури, що охоплювала: когнітивний (знання та усвідомлення), афективний (емоційна стійкість та гнучкість) та поведінковий (практичні навички) критерії МКК. Представлено, що більшість магістрів (93 %) демонструють середній МКК. Аналіз результатів дослідження підтверджує, що теоретична підготовка не може повною мірою замінити міжкультурну практику. Крім того, поточна магістерська програма не забезпечує статистично значущого зростання рівня МКК протягом навчання. Проаналізовано бажані форми навчання: магістри надають перевагу активним, практико-орієнтованим методам, зокрема, практичним тренінгам (78 %) та проєктній роботі (55 %). Більшість опитаних вважають обсяг навчальних дисциплін для розвитку МКК недостатнім. Узагальнення отриманих результатів акцентує увагу на необхідності інтеграції спеціалізованих міжкультурних навчальних курсів до освітніх програм.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9154
Розташовується у зібраннях:№ 53 (2025) Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка»

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Федорович Левицький.pdf286,31 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.